Подходім толпой жєлающіх пассать рєбят, а двєрь клозєта та закрита... Тут одін прєдположіл шо она нє закрита і нам всьо кажется, ну і значіт дьорг - двєрь откриваєця, щєколда вилятаєт нах а на порогє вишєозначєнного клозєта - труп в агонії дьоргаєцця! Ну, хто в штани, хто в обморок , ну а я провярять - дише чи не дише . Виявилось, шо дишит, но дьоргаца нє пєрєстайот. Тут уже всєм дошло, шо пассать в унітаз нє палучіцца, і палєзлі оні на подоконнікі: по словам одного - пугать сваїмі піськами старушек-подглядушек с тєлєскопамі. Ну, карочє, папісялі а про труп тєм врємєнєм забулі. Вспомнілі, када одному срать захатєлось - ну нє з балкона жє... тада значіцца картіму повніматєльніє рассматрєлі - а там блюватиння вяздє а кружок унітазний забльован снутрі і снаружі. Ну і остальноє тоже грязноє. А труп оказался моїм другом... ну, ми значіцця, нє растєрялісь, і В ванну єго а там отмівать. Патом я взял тряпкі і почав все блюватиння відтирать, а оно к унітазу прісохло і єлє йоршиком аттьорлась. А патом прішлось стірать світер трупа душем. Його самого мі на крєсло і под одєяло, а в рот єму тортік і мандарінку - а сок тячот по няму на одєло і прішлося одєяло чістіть. ну карочє он раздуплілся і расспрашівать, шо вчєра біло . Тут мі понялі шо с нім всьо в парядє і занялісь сваїмі дєламі - хто срать, а хто - з балкона сцать... Вот такой скучній новій год...
З.Ы. история расказаная мои другом на одном из форумов обомне))))))))